-
- menu
Сечова система – це одна з найважливіших систем у людському організмі. Її завданням є керувати балансом рідини у тілі через фільтрацію крові та вироблення сечі, яка складається з відфільтрованих відходів.
A – нирки, B – сечоводи, C – сечовий міхур, D – шийка сечового міхура, E – уретра, F – сфінктери, G – нервові закінчення
Парний орган, який є найважливішою складовою сечової системи. Нирки виробляють сечу у процесі фільтрації крові від токсичних речовин. Правильне функціонування нирок є критичним для збереження організму у хорошому стані.
Дві однакові гладенькі м’язові трубки; сечоводи переміщують сечу від нирок до сечового міхура. Коли сечовий міхур повний, сечоводи автоматично закриваються, щоб не допустити повернення сечі назад у нирки.
М’язовий контейнер, розташований внизу живота. Його стінки еластичні і пружні, що дає змогу йому утримувати від 400 до 700 мл сечі, а у критичних ситуаціях – і до 1500-2000 мл. М’язи стінок сечового міхура розширюються, коли міхур повний, і скорочуються коли він випорожнений.
Внизу сечового міхура знаходиться внутрішній отвір уретри, захищений двома парами м’язів кільцевої форми (сфінктерами).
Це закінчення сечової системи. Вона виглядає як трубка з товстими стінками, яка використовується для виведення сечі, що збирається у сечовому міхурі. Уретра у чоловіків і жінок різної довжини через їхні анатомічні відмінності. Жіноча уретра 3–5 см завдовжки, а чоловіча уретра близько 15–20 см у довжину і завершується в кінці пенісу, виконуючи також додаткову роль при сім’явиверженні.
Потік сечі контролюється двома сфінктерами – зовнішнім і внутрішнім. Внутрішній сфінктер – це кільцевий м’яз, який оточує початок уретри. Він стискується і розслабляється мимовільно. Зовнішній сфінктер складається із м’язів тазового дна, які знаходяться між тазовими кістками у формі відкритої парасольки. Ці м’язи відповідають за підтримку органів брюшної порожнини і використовуються для свідомого контролю над витіканням сечі.
На стінках сечового міхура є рецептори – вони реагують на тиск, що здійснюється на стінки, і отже, реагують, коли сечовий міхур повний, посилаючи сигнал у спинний мозок. Перші спонукальні сигнали виникають після наповнення сечового міхура 200-300 мл сечі.
Постійне функціонування нирок регулює електроліти та підтримує кислотно-лужний баланс. Близько 170–180 літрів крові щодня проходить через нирки – приблизно 1,5 літри виділяється у формі сечі. Цей цикл описаний на діаграмі внизу:
Сеча збирається у сечовому міхурі, який в процесі розширюється. Коли у ньому збирається близько 200–300 мл сечі, рецептори на стінках міхура посилають сигнал, який запускає позив до сечовиділення. Здорова людина із правильно функціонуючою сечовою системою може контролювати виділення сечі і може за необіхдності відкласти цей момент.
Виділення сечі починається із розслаблення сфінктерів і скорочення сечового міхура, який виштовхує сечу назовні. Сеча проходить через уретру. Після цього сфінктери скорочуються і сеча знову починає наповнювати міхур. Дисфункції сечової системи можуть призвести не лише до сечової інконтиненції, але мати й більш серйозні наслідки включно із інтоксикацією організму.